РОЗМОВЛЯЙМО УКРАЇНСЬКОЮ

РИНОК — БАЗАР — ЯРМАРОК

Одна з груп синонімів української мови — так звані абсолютні синоніми, або лексичні паралелізми чи дублети типу пілот — льотчик, гомілка — голінка, процент — відсоток тощо. З’являються такі слова внаслідок взаємодії літературної мови та діалектів або як результат взаємодії з іншими мовами. Загальновідомо, що існування абсолютно однакових слів можливе лише протягом обмеженого періоду. З часом такі лексичні дублети диференціюються, розходяться або за семантикою, або за стилістичними властивостями, або за вживанням, оскільки існування синонімів спирається не тільки на тотожність значень, а насамперед на відтінки розрізнення, виділення різних властивостей певного поняття.

Лексичними дублетами вважаються в українській мові слова «базар» і «ринок», які дуже часто функціонують як рівноцінні, називаючи «місце роздрібного продажу продуктів харчування та інших товарів»: В неділю, в місто на базар Жінки возили свій товар (І.Нехода); Переходячи базаром, що на нім було кілька рундуків із красним крамом та позаторішньою сухою таранею, ми побачили фабриканта (О.Досвітній); Спершу побували на центральному ринку, з картоплею спродались без загаяння (О.Гончар). Обидва ці іменники іншомовного походження. Прийшли вони в українську мову з різних мов і в різні часи. Як свідчать етимологічні словники М.Фасмера та О.Преображенського, базар є набагато ранішим запозиченням, ніж ринок. «Материалы для словаря древнерусского языка» І.Срезневського фіксують базарь, бозарь від 1499 р.

Джерелом запозичення є тюркські мови, в які воно потрапило з перської.

Слово ринок — пізніше запозичення з німецької (буквальний переклад — круг, коло, площа) через посередництво польської, де так називають міську площу й місце торгу.

Перші українські словники («Лексис» Л. Зизанія, «Лексикон» П. Беринди) не фіксують жодного з цих слів. Рукописний словник невідомого автора другої половини XVII ст. «Синоніма словеноросска» наводить рынокъ з тлумаченням «купилище, торжище», але не вміщує слова базар. «Лексіконъ латинский» Є.Славинецького і «Лексіконъ словено-латинскій» Є.Славинецького та А.Корецького-Сатановського (XVII ст.) також подають у своєму реєстрі рынокъ, відповідно витлумачуючи його як «торжище, судилище, купилище»; «кругь». Словники XIX — початку XX ст. (наприклад, словник П.Білецького-Носенка, Словарь за ред. Б. Грінченка) наводять і базар, і ринок як рівнозначні та рівноправні. Сучасний тлумачний словник показує семантичну будову обох слів, що істотно розвинулась і змінилася, відбиває диференційні процеси, що відбуваються в їх семантиці. Базар — це й торгівля (переважно приватна) продуктами харчування або предметами широкого вжитку (часто в певні дні тижня) на площі або в спеціально збудованому приміщенні, наприклад: Все це везлося на базар, — кому... збути, що потрібно купити (Панас Мирний), це також місце, де відбувається торгівля, або час торгівлі, наприклад: Коли ж Абібула дійшов до базару, його оглушив такий клекіт життя, що після тиші став нестерпучим (М. Коцюбинський); У базар то й чоловіка попадеш, бо в базар людей найбільше» (Марко Вовчок). Вживають це слово, коли хочуть емоційно передати зміст поняття «дуже багато чогось», «шум, галас», наприклад: Базар люду насходилось Та й панства не трохи (Т. Шевченко).

Термінологічного відтінку набув і вислів пташиний базар — місце на морському березі, де оселяються величезною масою птахи, наприклад: Ці скупчення птахів (на прибережних скелях) за шум і галас, який вони зчиняють, дістали назву «пташиний базар» (з журн.).

Як бачимо, на основі одного із значень слова базар (шум, галас, що обов’язково супроводжують торгівлю на базарі, скупчення великої маси людей) розвинулось і виділилось переносне, а також утворилося стале словосполучення. Саме слово набуло помітного розмовного характеру.

По-іншому склалася доля іменника ринок. Це місце роздрібного продажу продуктів. харчування та інших товарів; ринок збуту — місце, де збувають, продають що-небудь; сфера товарного обміну (у масштабах світового господарства, країни або окремих її районів), наприклад: На світовому ринку добре знають виготовлені в Україні гідротурбіни (з журн.). Отже, слово ринок у процесі історичного розвитку набуло другого — термінологічного значення і вживається як термін економіки. У першому ж значенні воно частіше вживане як офіційно-ділове, на відміну від розмовного базар. Наприклад, офіційні назви в Києві, Бессарабський ринок, Лук’янівський ринок, Володимирський ринок, Святошинський ринок та ін. Рідше почуємо ринок у розмові жителів Лівобережжя, більш уживане воно на Правобережжі.

Аналіз слів, похідних від базар та ринок, також показує стилістичну і семантичну відмінність цих слів. Від слова базар утворено низку розмовних висловів типу базарувальник, базарувальниця, базарування, базарувати (базарювати), базаруватися (базарюватися).

Від іменника ринок утворена тільки зменшено-пестлива назва риночок та прикметник ринковий. Порівняймо його вживання у текстах, де це слово вказує на місце, призначення або певні економічні зв’язки: Два... покої просторі, але через гамір ринковий і склеповний мешкання для мене зовеш не відповідне (У. Кравченко); Ратушна площа, як центр середньовічного Таллінна, спочатку правила за ринкову площу (з журн.).

На відміну від російської мови, де ці слова мають майже однакову семантичну будову, українські прикметник ринковий не має значення «грубий, вульгарний; низькосортний». В українській таке значення властиве тільки прикметникові базарний. Це ще раз свідчить, що при функціонуванні абсолютних синонімів відбуваються постійні зміни їхніх значень, емоційного забарвлення, уточнення сфер вживання, тобто перетворення на звичайні синоніми.

Синоніми базар і ринок мають спільне основне значення, але вони не тотожні, бо розходяться в похідних значеннях, що виникли в процесі історичного розвитку мови.

До згаданих синонімів близькі також слова торг, торговище, ярмарок, хоча всі вони більше відрізняються від іменників базар і ринок значенням і вживанням. Так, іменник торг, найближчий за суттю, має ширшу семантику. На перший план за активністю виходить у ньому дія -»торгувати» і «торгуватися»: Не тільки для такого обмінного торгу була вигідна тухольська дорога (І. Франко); Вже закінчено торг за порося, продавець із покупцем заїдають кавуном гендель (Ю. Яновський). У розумінні «ринок», «базар» вся назва сприймається як застаріла: Щодень вивозили на торг цілі мішки раків, що так швидко раки стали зовсім ні по чому (І.Франко). Має це слово ще й значення «аукціон» (щоправда, теж застаріле): Він з торгів законно купляв ділянку і... вирубував навколо стільки дерев, що не вмістилась би і в п’яти ділянках (М.Стельмах).

Іменник торговище рідко виступає в значенні «ринок, базар». Слово ярмарок, запозиче-не з німецької мови, має вужче значення — це торг, який влаштовується регулярно у певну пору року і в певному місці для продажу й купівлі товарів: На заході понад лісом шумує ярмарок, осінній, роковий — з водами, з козаками, з краму усякого горами (С. Васильченко).

На позначення практики організованої торгівлі, призначеної на певний час (день, тиждень та ін.) узвичаїлася назва ярмарок: шкільний ярмарок, осінній ярмарок, книжковий ярмарок. Відома в Україні традиція проведення на Полтавщині Сорочинського ярмарку.

На жаль, в оголошеннях нерідко звучить помилкова форма родового відмінка множини — осінніх ярмарок (замість правильного: осінніх ярмарків). Ця помилка трапляється через сплутування російської назви жіночого роду ярмарка та українського іменника чоловічого роду ярмарок, які по-різному відмінюються.