Неправильний чи невірний?

Неправильний — який не відповідає певним нормам, істині; помилковий, хибний. Неправильні методи, неправильні уявлення, неправильна відповідь. Ненормативним є вживання в розумінні “помилковий” слова невірний (невірне рішення, невірне тлумачення). Треба: неправильне рішення, неправильне тлумачення. "Невірний " означає "незрадливий".

ОТОЧУЮЧЕ СЕРЕДОВИЩЕ? НІ! ДОВКІЛЛЯ!

РОЗМОВЛЯЄМО ПРАВИЛЬНО!

ЧИ ВАРТО ПОСЛУГОВУВАТИСЯ 
ТЕРМІНОМ-КАЛЬКОЮ ВІДКРИТИЙ УРОК?

Сергій Омельчук

Чи варто послуговуватися вітчизняній методиці навчання мови терміном – російською калькою відкритий урок, яким надуживають у фаховому мовленні і науковці, і вчителі? Зокрема, нерідко можна натрапити на формулювання типу Важливою формою методичної роботи вчителя є взаємовідвідування та проведення відкритих уроків. Графік проведення відкритих уроків учителями української мови й літератури. Самоаналіз відкритого уроку української мови. Відкритий урок проведено у формі ділової гри та ін.

ПОМИ́ЛКА ЧИ ПО́МИЛКА?

Слово помилка активно побутує в живому мовленні. При цьому часто можна спостерігати, як мовець вагається у виборі форми акцентуації: поми́лка чи по́милка! Нерідко помічаємо, що він послуговується й першим, і другим варіантом наголосу. Тож, закономірно, постають питання: яка форма наголошення є нормативною? Чи можна використовувати обидва варіанти наголосу? Якщо так, то якому з них надати перевагу?

Для того, щоб аргументовано відповісти на поставлені запитання, потрібно всебічно проаналізувати розвиток акцентуації даної лексеми. Наголошеним слово помилка вперше зустрічається ще в найдавніших акцентованих пам’ятках української мови (XVI-XVIII) ст. Цікаво, що вже тут побутує різне наголошення: поми́лка (Берында П. Лексікон славєноросскій. — К, 1627); по́мылки, по́мылкам (Галятовскій І. Ключ разумhнія. — К., 1659). У граматиці А.Павловського (1818 р.) функціонує тільки по́милка. Лексикографічні джерела II пол. XIX-XX ст. фіксують і наголос поми́лка (Словник П.Біле-цького-Носенка, словник М.Левченка); і по́милка (словник Є.Желехівського та С.Недільського, словник за ред. Б.Грінченка); і двоякий — по́милка (словник М.Уманця і А.Спілки).