РОЗМОВЛЯЙМО УКРАЇНСЬКОЮ

ДЕ МАЮТЬ МІСЦЕ СЛОВА ДАНИЙ, ДАНА, ДАНЕ

Як відомо, науковий та офіційний стилі української мови формувалися під безпосереднім впливом сусідніх мов — спершу польської, а потім російської. А під час існування УРСР відбувалося планомірне зросійщення всього українського. І хоч із здобуттям Україною незалежності відбулося багато змін у мовному питанні, однак і далі вживаються росіянізми, російські штампи та кальки. Проаналізуємо деякі з них. Зрозуміло, що подані нижче міркування автор не вважає аксіомою, — їх повинен перевірити час.

Даний. В українській мові це слово широко вживається як пасивний дієприкметник (те ж значення, що і в слові поданий). Однак у наукових статтях ця лексема відома з іншим значенням, пор., з журн. «Мовознавство» за 1980 рік: ...на даному етапі її історичного розвитку (№ 2, с. 13); ...аналізовані у даній статті прикметники (№ 5, с. 29); ...в даний період розвитку української мови (№ 12, с. 14) та ін. Цю лексему використовують також письменники і вчені української діаспори. Але чи виправдане таке вживання?

Одинадцятитомний Словник української мови подає два значення цього слова: «1. дієпр. пас. мин. ч. до дати; 2. у знач, прикм. Цей, наявний». Друге значення проілюстроване одним прикладом — реченням М. Коцюбинського: Мені здається, що віньєта [віньєтка] може бути зв’язана не тільки з даною книжкою (СУМ, II, 210). Без ширшого контексту важко встановити — до дієприкметників чи прикметників належить слово даною. Звісно, М. Коцюбинський прекрасно знав українську мову, це неперевершений стиліст, але мова постійно розвивається, змінюються і літературні норми. Адже ось таким реченням з твору цього ж письменника можна узаконювати й інше ненормативне в сучасній літературній мові словосполучення: «Навіть старі приймали участь в забаві».

Таким же ненормативним є і словосполучення у даному разі. Це все невиправдані запозичення з російської мови. Українським відповідником до слова даний будуть вказівні займенники цей, такий, зрідка той.

Має місце. Уже стільки писалося про цей росіянізм, однак і далі «має місце» його використання. Пор. із досліджень українського словотвору: У сучасній українській мові має місце і змішаний — суфіксально-префіксальний спосіб словотворення; Мають місце різноманітні суфіксальні утворення; Внутрішня омонімія суфіксів має місце виключно між однобуквеними суфіксами... П. Одарченко радить мати місце заміняти українськими відповідниками: відбуватися, діятися, статися, трапитися, бути.

Являється, являє собою. Проти використання першого слова в ролі зв’язки в складеному присудку виступають мовознавці як материкової України, так і діаспори. А ось уживання другого вважається нормативним (напр., П. Одарченко зворот представляє собою радить замінювати являє собою). Словник української мови являти собою теж подає як нормативне (СУМ, XI, 621), при цьому ілюстрації з періодики — «Колгоспник України» й «Українське кіномистецтво», та два речення з творів Ю.Яновського і Л.Дмитерка. На нашу думку, не варто використовувати ні першого слова, ні другого словосполучення, а краще вживати дієслово-зв’язку є.

Зустрічатися. У наукових текстах часто вживане, напр., у журн. «Мовознавство»: .. в авторській мовотворчості зустрічаємо випадки.. (1980, № 2, с. 14); .. таки досить часто зустрічаються у слов’янських мовах (1979, № 6, с. 53); .. зустрілися окремі лексеми (1989, № 1, с. 66); .. дещо частіше зустрічаються деривати.. (1992, № 4, с. 53); зустрічаються утворення й дещо іншого характеру.. (1994, № 4-5, с. 21) та ін. З таким же значенням уживають і мовознавці української діаспори: Дуже часто в українських газетах зустрічаються русизми.. (П.Одарченко). Таке використання «узаконює» Словник української мови — «перен. Виявляти при читанні, в результаті дослідження і т. ін.», ілюструючи одним прикладом (СУМ, III, 734).

Але дослідниця українського наукового тексту С. Богдан категорично виступає проти вживання цього слова в такому значенні — «зустрічатися можуть тільки люди». Яким же

словом замінити цей явний росіянізм? Ось варіант: вживатися, використовувати, бути. Пор. ще такі речення: Проте слова, в яких трапляються суфікси-дублети.. (Мовознавство. — 1993.— № 5. — С. 42); Часто в пресі і в радіопередачах трапляються такі вислови.. (П.Одарченко). Наскільки траплятися краще за зустрічатися, — хай доведе дискусія.

Залучений, задіяний. Перше слово вважається нормативним, воно утворене від дієслова залучати (СУМ, 111, 196). А от слів задіяний чи задіяти СУМ не подає. Однак у публіцистиці відчутна «мода» на них: А кіно... Що ж кіно? Задіяні в ньому письменники нарекли його коханкою.. (Літ. Україна. — 1997. — 11 грудня); Письменники, задіяні у наших обласних структурах.. (Літ. Україна. — 1995. — 16 листопада). Пор. у Є. Гуцала: ..інші народи [...] також приречені перебувати у сфері страждання, яким російський народ начебто насолоджується, причім не на ролях інертно-пасивних, а на ролях фатально прилучених, приречено також задіяних (Літ. Україна. — 1994. — 6 жовтня).

Отож, слова задіяти, задіяний в літературній мові не повинні вживатися.

Як уже було сказано, літературні норми змінюються, удосконалюються. Якщо якесь слово вживалося ще в середині нашого століття, то опісля від нього можуть відмовитися. Пор. у Л. Булаховського: ..утрата приголосними дзвінкості перед слідуючими глухими. Але зараз ніхто вже не вживає цього слова. Однак і не завжди правильно добирають до нього українські відповідники (очевидно, переважає російське мислення): Порядок денний зборів наступний..; Спостереження матеріалу дає змогу зробити наступні попередні висновки.. та ін. Зрозуміло, що тут потрібно вживати такий, бо наступним буває день, тиждень чи рік, а наступною — зупинка автобуса.

Не завжди розрізняють і значення слів привести /приводити і призвести/призводити, пор.: ..привело до виникнення синонімічних відношень (Мовознавство. — № 4-5. — С. 26); ..приводить до розширення структури слова (Мовознавство. — 1997. — № 1. — С. 54). У П. Одарченка: Такі хибні політичні концепції призведуть до засмічення української мови непотрібними й шкідливими русизмами.

Усі ці питання вимагають детального аналізу, бо категоричність може тільки зашкодити справі. Отож, запрошуємо шанувальників мови висловити свої міркування.

Григорій Аркушин