РОЗМОВЛЯЙМО УКРАЇНСЬКОЮ

 ВИБАЧАЮСЬ ЧИ ВИБАЧТЕ МЕНІ

У сучасній мові форма перепрошування утворюється дієсловами вибачати, пробачати, дарувати, в 2-й особі (однини чи множини) наказового способу: вибач(те), пробач(те), даруй(те). «Я не знав, що ти така образлива. Ну, вибач» (Панас Мирний). «Ну, вибач, годі». «Вибач, коханая» (Леся Українка).

Замість цього нерідко вживають просторічне слово вибачаюсь (пробачаюсь) – зворотну форму 1-ї особи однини дійсного способу. «Дуже вибачаюсь, що самому ніколи забігти до вас...» Це не виправдано і з погляду формального, і з погляду семантичного.