РОЗМОВЛЯЙМО УКРАЇНСЬКОЮ

                                      КОТРА ГОДИНА ?

При визначенні часу доби (дня і ночі) в українській мові у сполученні із словом годинанайчастіше, і це є нормативним, вживається порядковий числівник, а не кількісний. Порівн. у М.Коцюбинського: «Зараз 10 година вечора, а я тільки що з контори»; «До першої години сиджу застолом, обідаю і за обідом читаю газети»; «Приїздив Шаляпін. Приїхав яхтою з МонтеКарло, де він тепер співає, так щось коло третьої години вдень»; «Кінчаємо роботу о третій годині»; «Вже пізно,  друга година»; «Вже й одинадцята година – баба не йде» та ін. У Лесі Українки: «Вранці прокидаємось близько десятої години». У сучасних письменників: «Була тільки п’ята година, а навкруги вже зовсім сутеніло» (О. Гончар). «Вже минула ніч, годинник показав десяту годину ранку» (М. Трублаїні). «Уночі він о другій годині по панелі задумано йшов» (В. Сосюра). Проте в усній мові, а інколи й у мові наших письменників, досить часто вживається і кількісний числівник у сполученні із словом година (наприклад: «Збори почнуться в шість годин, триватимуть до восьми» замість: «...почнуться о шостій годині, триватимуть до восьмої»).

Таким чином, на питання «Котра година?» слід відповісти шоста, а не шість. Правомірність вживання в цьому разі форми шоста можна підтвердити такими міркуваннями: поперше, порядкового, а не кількісного числівника, вимагає сама постановка питання («котра година?», а не «скільки годин?»); по-друге, ні в кого не викликають заперечення, а, навпаки, вважаються цілком нормативними для літературної мови форми родового, знахідного і місцевого відмінків («Музей відчинено з 10 до 18 години». «Збори призначено на четверту годину». «Збори відбудуться о четвертій годині». У М. Коцюбинського: «Як піду туди о 9 год. вранці – то даю собі спочинку лиш о 4-ій годині – до 1/2 до шостої на обід»), з яких видно, що називний відмінок має форму порядкового числівника; по-третє, ніхто не каже: «п’ять хвилин на дві (години)», «пів на дві (години)», а всі говорять: «п’ять хвилин на другу», «пів на другу». Щодо останнього слід зазначити, що в діалогічній мові часто створюється небажана тавтологічність, коли на запитання «Котра година?» відповідають: «Шоста година». Щоб уникнути тавтології, останнє слово треба випустити. Див. у М. Коцюбинського: «Котра година? – Одинадцята...»