РОЗМОВЛЯЙМО УКРАЇНСЬКОЮ

ТАЛАН — ТАЛАНТ

Це пароніми, близькі за звучанням і різні за значенням. Не тільки в усній мові, а й на письмі часом трапляється помилкове слововживання.

Талан означає «доля, життєвий шлях, щастя». Таке його вживання іде з фольклору, згадаймо, наприклад: Ой світе мій ясний, світе прекрасний, Який мій талан нещасний (нар. пісня). Такий зміст у нього вкладав і Т. Шевченко, наприклад: Нащо мені врода, Коли нема долі, нема талану. Звідси й такі відомі поняття, як таланити, тобто «щастити», безталанний «нещасливий». Іменник талант означає «хист, обдаровання людини». Напр.: Тоді він [Франко] розгорнув би перед ними все багатство своєї душі, всю красу свого таланту (М. Коцюбинський).

Талантом можуть називати обдаровану, з видатними здібностями людину. В такому разі іменник у родовому відмінку однини має закінчення -а, на відміну від слова талант у значенні «хист» — таланту.

          Отже, сучасна українська мова розрізняє слова-поняття талан і талант.