НАЙМИЛОЗВУЧНІШІ УКРАЇНСЬКІ СЛОВА

                НАЙМИЛОЗВУЧНІШІ УКРАЇНСЬКІ СЛОВА
                                                          
                                                     

   

НАЙМИЛОЗВУЧНІШІ УКРАЇНСЬКІ СЛОВА

 Ох, те ПО!  Або: “По дорозі жук, по дорозі чорний”

   

Через посередництво російської мови великої сили набули конструкції з прийменником по. Серед них можна виділити такі, що виражають порівняно нові відношення: "виступ по центральному телебаченню", "проректор по навчальній роботі" та ін. Однак велику групу становлять конструкції, у яких слово побезпідставно замінили інші українські прийменники (а часто можна вжити взагалі безприйменникові вислови). Нижче наводимо фрази, що ілюструють найтиповіші відхилення у вживанні прийменника по:

ЗУСТРІЧАЮТЬСЯ ... Але не помилки, недоліки, прорахунки, слова...

    Українське слово зустрічатися помилково вживають і відповідник до всіх значень російського встречаться. Подумаймо і зробім правильний висновок: зустрічаються тоді, коли є якась зустріч. Речення "У книзі зустрічаються цікаві факти"; "Він зустрівся з труднощами" неприродні, хоч усі слова українські. Зміст фраз можна передати по-різному. Можливий варіант: "У книзі трапляються цікаві факти", "маю труднощі". А коли Зустрічаються? Насамперед можуть зустрічатися люди: "зустрілися спортсмени", "вони зустрілися, щоб поговорити". Можна сказати "зустрівся поглядом з колючими очима". Тож будьмо уважними і дбаймо, щоб, як писав Антоненко-Давидович, не зустрічалися без зустрічі.

Правильно вживаймо слова ВІДНОШЕННЯ, ВІДНОСИНИ. ВЗАЄМИНИ, СТОСУНКИ

    При вживанні цих слів часто, по-перше, нехтують усталеними в літературній мові нормами і, по-друге, надуживають висловами з тими, що мають відтінок канцелярщини, словами” роблять своє усне чи писемне мовлення штампованим, "оканцелярюють" його.
    Запам’ятаймо:
    1. Російські блоки "отношение к делу", "хорошее отношение к людям", "во всех отношениях" часто тільки калькують; говорять: "Я з ним у добрих відношеннях"; "Твоє відношення до справи" та под., де слово відношення – не на своєму місці. І якщо будемо вживати нормативні вислови – "хороше ставлення до людей", "моє ставлення до справи", то це ще не свідчить про високу мовну культуру. Треба добирати синоніми до цих комунікативних формул. Так, замість штучного "у всіх відношеннях" можна сказати: "з усякого (кожного) погляду", "з усіх боків", "як не глянь", "як не подивись", "усебічно"... Замість ненормативного "поверхове відношення до такої важливої справи" треба: "поверхове ставлення" або краще "поверхово (недбало) ставляться до справи".
    Слово відношення вживається у філософії, логіці, мовознавстві у значенні "взаємозв'язок між предметами, явищами, величинами", а також у математиці: "відношення мислення до буття", "відношення до буття", "відношення двох чисел – а : в = с : а". Слово відношення вживається у сполученні: відношення математичне, арифметичне, геометричне, граматичне, синтаксичне, причинові, обставинні, рівності, тотожності, еквівалентності, процентне, вартісне.
    2. Слово відносини вживається щодо суспільства, держав, колективу, функціонує у сполученні: "відносини дружні, добрі, товариські, добросусідські, ворожі, сімейні, патріархальні, офіційні, ділові, господарські, ринкові, економічні, службові, майнові, товарні, дипломатичні, політичні, правові, міжнародні"; "тип відносин"; "відносини між учнями та вчителями"; "розвивати добросусідські відносини".

Чи БІЛЕТ i КВИТОК те саме?

   

В українській літературній мові слова білет і квиток розрізняються за значенням і сполучуваністю. Тільки білет:
    а) картка з питаннями для тих, хто складає іспити або заліки. Екзаменаційний білет. Щасливий білет;
    б) цінні папери. Кредитний білет. Казначейський білет. Лотерейний білет. Білет грошово-речової лотереї. Банківський білет.
    Тільки квиток:
    а) документ, який засвідчує належність до організації. Партійний квиток;
    б) куплена картка, яка дає право проїзду у транспорті, відвідування музею, театру тощо. Квиток на проїзд. Трамвайний квиток. Проїзний квиток. Вхідний квиток. Залізничний квиток. 

У даний час чи нині? Як говорити українською правильно?

Слово — то мудрості промінь,
слово — то думка людська.

                                               Олена Пчілка

У засобах масової інформації, виступах депутатів та урядовців, в офіційно-ділових, наукових текстах часто читаємо і чуємо вислови: у даний час (!), у даній справі (!), у даній роботі тощо (!). Такі канцеляризми збіднюють, знебарвлюють нашу мову, позбавляють її милозвучності. Тому перш ніж уживати слово, треба брати до уваги, яке значення в ньому закладено. Даний – це дієприкметник, утворений від дієслова дати. Виникає запитання: хто той час дав? Хто дав ту роботу (доручення чи завдання)? У названих зворотах, якщо хоч трохи подумати, лексема даний не має сенсу. Чому не сказати  просто – нині або ж  тепер (замість у даний час), у цій справі, у цьому творі?! Можна дібрати й інші повноцінні вислови, які радить лінгвіст Олександра Сербенська. Вона зауважує, що слова – дані, дано – доречно використовувати, приміром,  у математиці, інформатиці (Наприклад: дано: х=50, дані комп’ютера і так далі). У діловому мовленні відчутна тенденція замінювати словосполучення дані про автора (!) на відомості про автора.  Тож говорімо українською правильно!

ТАКТОВНИЙ — ТАКТИЧНИЙ

Ці слова мають спільний корінь, близькі звучанням, але різні за значенням.

Тактовною називають людину, яка володіє почуттям міри, такту (прикметник тактовний утворено від іменника такт — «почуття міри, що підказує правильне розуміння або оцінку явищ дійсності): Опинився він [хлопчик] у колективі людей вимогливих, але й справедливих, доброзичливих, тактовних (О. Гончар).

Прикметник тактичний утворений від іменника тактика у значенні «сукупність прийомів, методів або способів», що використовуються у політиці, спорті, на війні для досягнення мети або здійснення певної бойової операції»: Відступ міг диктуватися і тактичними міркуваннями (І. Ле); Хмельницький уміло використовував різноманітні тактичні прийоми, залежно від співвідношення сил і конкретної обстановки (з підручника). Найчастіше вживається у словосполученнях тактичне мистецтво, тактична боротьба, тактична схема, тактична перевага, тактичний маневр, тактичний прорахунок, тактичні заходи та ін. Тактовний сполучається зі словами людина, вчителька, завідувач, допомога, запитання і под.

       Очевидно, помилки у вживанні цих слів спричиняються міжмовною омонімією: російське тактичний відповідає українському слову тактовний, а українське тактичний —російському тактический.

РИНОК — БАЗАР — ЯРМАРОК

Одна з груп синонімів української мови — так звані абсолютні синоніми, або лексичні паралелізми чи дублети типу пілот — льотчик, гомілка — голінка, процент — відсоток тощо. З’являються такі слова внаслідок взаємодії літературної мови та діалектів або як результат взаємодії з іншими мовами. Загальновідомо, що існування абсолютно однакових слів можливе лише протягом обмеженого періоду. З часом такі лексичні дублети диференціюються, розходяться або за семантикою, або за стилістичними властивостями, або за вживанням, оскільки існування синонімів спирається не тільки на тотожність значень, а насамперед на відтінки розрізнення, виділення різних властивостей певного поняття.

Лексичними дублетами вважаються в українській мові слова «базар» і «ринок», які дуже часто функціонують як рівноцінні, називаючи «місце роздрібного продажу продуктів харчування та інших товарів»: В неділю, в місто на базар Жінки возили свій товар (І.Нехода); Переходячи базаром, що на нім було кілька рундуків із красним крамом та позаторішньою сухою таранею, ми побачили фабриканта (О.Досвітній); Спершу побували на центральному ринку, з картоплею спродались без загаяння (О.Гончар). Обидва ці іменники іншомовного походження. Прийшли вони в українську мову з різних мов і в різні часи. Як свідчать етимологічні словники М.Фасмера та О.Преображенського, базар є набагато ранішим запозиченням, ніж ринок. «Материалы для словаря древнерусского языка» І.Срезневського фіксують базарь, бозарь від 1499 р.

Джерелом запозичення є тюркські мови, в які воно потрапило з перської.